СПІВВІДНОШЕННЯ НЕОБХІДНОЇ МІНІМАЛЬНОЇ ТОВЩИНИ ВОГНЕЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЗА РІЗНИМИ НОМІНАЛЬНИМИ ТЕМПЕРАТУРНИМИ РЕЖИМАМИ ПОЖЕЖІ

Анотація

Недостатня визначеність співвідношення між значеннями необхідної мінімальної товщини вогнезахисних покриттів сталевих конструкцій за різними номінальними температурними режимами пожежі зумовлює необхідність проведення досліджень, спрямованих на оцінювання цієї товщини для покриттів, створених із реактивних і пасивних вогнезахисних матеріалів, за умов вогневого впливу, які відмінні від стандартних і наведені в EN 1363-2. У дослідженні ставилось за мету визначення співвідношення між значеннями необхідної мінімальної товщини реактивного вогнезахисного покриття певної торговельної марки за температурними режимами вуглеводневої та зовнішньої пожеж згідно з EN 1363-2 та стандартного температурного режиму згідно з EN 1363-1 для сталевих конструкцій, які мають широкий діапазон змінювання їхніх параметрів. За методом, який ґрунтується на положеннях EN 13381-8 і ДСТУ Б В.1.1-17, визначено співвідношення (різницю) між значеннями необхідної мінімальної товщини реактивного вогнезахисного покриття торговельної марки «Ендотерм 400202» за різними номінальними температурними режимами пожежі для сталевих конструкцій, що мають такі параметри: коефіцієнт поперечного перерізу від 40 м^–1 до 300 м^–1, критичну температуру від 350 °С до 700 °С і проміжок часу збереженості вогнестійкості від 30 хв до 60 хв. Встановлено, що величина цієї різниці, залежно від параметрів сталевої конструкції, за температурного режиму вуглеводневої пожежі змінюється від 79% до 874%, а за температурного режиму зовнішньої пожежі – від 6% до 39%. Як для умов вогневого впливу за температурного режиму вуглеводневої пожежі, так і зовнішньої пожежі величина різниці зменшується з підвищенням коефіцієнта поперечного перерізу і зниженням критичної температури та значно залежить від проміжку часу збереженості вогнестійкості сталевої конструкції. Показано, що закономірним є зменшення величини різниці з підвищенням цього проміжку часу за температурного режиму вуглеводневої пожежі та її збільшення за температурного режиму зовнішньої пожежі.