Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека

ТАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ПІДЗЕМНИХ РЕЗЕРВУАРАХ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НАФТОПРОДУКТІВ

Сергій Панченко — 2026-05-30

У статті обґрунтовано тактичні підходи до гасіння пожеж у підземних резервуарах для зберігання нафтопродуктів та елементах підземної інфраструктури резервуарних парків в умовах обмеженого доступу, руйнування стаціонарних систем пожежогасіння і високої ймовірності утворення вибухонебезпечних пароповітряних сумішей. Актуальність дослідження зумовлена тим, що такі пожежі характеризуються складністю розвідки, ускладненим подаванням вогнегасних речовин, значним тепловим впливом на особовий склад і ризиком поширення горіння підземними комунікаціями, тоді як у чинній практиці відсутні достатньо структуровані тактичні рішення для подібних сценаріїв. У результаті дослідження сформовано алгоритми безпечного розгортання сил і засобів, визначено підходи до ізоляції джерела парів, локалізації розливів, застосування піни низької та середньої кратності в замкнених об’ємах, а також обґрунтовано доцільність комбінованого гасіння із поєднанням водяної мли та порошкових засобів для ліквідації локальних осередків на арматурі й у важкодоступних зонах. Встановлено, що під час аварійної фази пріоритет мають дистанційні дії, а вхід у підземні порожнини є недопустимим без виконання вимог контрольованого допуску до замкнених просторів. Для сценарію з тепловою потужністю 15 МВт моделювання показало зниження щільності теплового потоку на відстані 1,6 м з 8,2 до 2,6 кВт/м², тобто приблизно на 68 %, а зменшення цього показника нижче 4 кВт/м² відбувається орієнтовно через 20 с після активації зрошення. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання для планування оперативних дій, підготовки підрозділів ДСНС України та підвищення безпеки особового складу під час ліквідації пожеж у підземних резервуарах

МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ПЛИТ ПЕРЕКРИТТЯ ПІД ІМПУЛЬСНИМ ВИБУХОВИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

Роман Пурденко — 2026-05-30

У роботі досліджено динамічну поведінку залізобетонної плити перекриття під дією імпульсного вибухового навантаження. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення надійності та безпеки будівельних конструкцій за умов дії екстремальних навантажень, що можуть виникати внаслідок техногенних аварій або бойових уражень. У таких умовах застосування чисельних методів дозволяє відтворювати напружено-деформований стан конструкцій та прогнозувати їхню поведінку без проведення великої кількості дорогих експериментальних випробувань. Для дослідження використано результати повномасштабних експериментальних випробувань залізобетонних плит, навантажених вибухом заряду тринітротолуолу. На основі експериментальних даних відтворено геометричні параметри плити, схему армування, характеристики бетону та сталевої арматури, а також граничні умови обпирання. Чисельне моделювання виконано у програмному комплексі LIRA-FEM у постановці нестаціонарної динамічної задачі з урахуванням фізичної та геометричної нелінійності матеріалів. Для бетону застосовано нелінійну діаграму деформування, для арматури – пружно-пластичну модель з урахуванням границі текучості. Початковий напружено-деформований стан конструкції сформовано шляхом попереднього статичного розрахунку. Для визначення динамічних характеристик плити проведено модальний розрахунок, за результатами якого встановлено власні частоти та відповідні форми коливань, а також визначено параметри демпфування. Вибухове навантаження у чисельній моделі задано у вигляді рівномірно розподіленого імпульсного тиску по площі плити, що дозволяє врахувати інтегральний силовий ефект вибухової хвилі. Отримані результати чисельного моделювання порівняно з експериментальними даними. Встановлено, що максимальний прогин плити, визначений у розрахунку, становить 36,7 мм, тоді як експериментальне значення дорівнює 41 мм. Відносне відхилення не перевищує 10,49 %, що свідчить про прийнятний рівень збіжності результатів. Розроблена модель адекватно відтворює характер напружено-деформованого стану та коливальної реакції залізобетонної плити під дією імпульсного вибухового навантаження. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень впливу параметрів вибуху та конструктивних характеристик на працездатність залізобетонних елементів.

СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО СПОСОБІВ ТА ЗАСОБІВ ГЕНЕРАЦІЇ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ

Максим Осадчук — 2026-05-30

У представленій статті проведено комплексний системний аналітичний огляд найбільш поширених у світовій практиці науково-прикладних підходів до процесу формування компресійної піни в системах типу CAFS (Compressed Air Foam Systems). Детально проаналізовано конструктивні особливості та фундаментальні гідродинамічні принципи функціонування основних типів пінозмішувальних пристроїв, що використовуються в сучасних технологіях пожежогасіння. Зокрема, розглянуто вертикальні, коаксіальні та Т-подібні змішувачі, а також статичні системи, оснащені різноманітними типами насадкових елементів. У ході дослідження виявлено та систематизовано ключові технічні недоліки існуючих рішень, значний гідравлічний опір статичних систем, прискорений механічний знос сітчастих елементів та схильність до засмічення. Ці фактори суттєво обмежують стабільність фізико-хімічних параметрів компресійної піни, її кратність та максимальну дистанцію ефективної подачі вогнегасної речовини. На основі результатів аналізу в роботі теоретично обґрунтовано інноваційний принцип безлопатевого генерування компресійної піни. В основу запропонованого методу покладено використання ефектів адгезії та тертя у граничному шарі робочого середовища, що реалізується за аналогією з принципом роботи турбіни Ніколи Тесли.
Даний підхід є унікальним для галузі пожежної безпеки, оскільки дозволяє мінімізувати механічний вплив на структуру компресійнох піни під час її формування. У статті описано фізичний механізм роботи конструкції з перфорованим барабаном. Встановлено, що така конфігурація забезпечує високий ступінь гомогенності вогнегасної речовини завдяки кавітаційному подрібненню суміші в мікрошарах між дисками, стінками та в отворах перфорації. Визначено ключові експлуатаційні переваги розробленої технології, серед яких мінімальні гідравлічні втрати, підвищена надійність завдяки відсутності складних лопатевих механізмів та конструктивна універсальність. Результати дослідження підтверджують можливість ефективної інтеграції запропонованих генераторів у мобільні пожежні розрахунки та стаціонарні системи автоматичного протипожежного захисту об’єктів критичної інфраструктури, складських комплексів та підприємств нафтохімічної промисловості. Дана робота відкриває нові перспективи для створення обладнання нового покоління для ліквідації пожеж класів А та В.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗМІЩЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ КОЛОНИ У МАЛОГАБАРИТНІЙ ВОГНЕВІЙ ПЕЧІ НА РІВНОМІРНІСТЬ НАГРІВАННЯ ЇЇ ПОВЕРХНІ

Вадим Янішевський — 2026-05-30

У статті представлено результати дослідження впливу просторового розміщення фрагмента залізобетонної колони в малогабаритній вогневій печі на рівномірність її нагрівання під час стандартного температурного режиму пожежі. Метою роботи є встановлення закономірностей зміни температурного поля по поверхні колони залежно від кута її повороту та відстані до пальників, що впливає на достовірність оцінювання вогнестійкості будівельних конструкцій. Для реалізації поставленої мети створено шість CAD-моделей, що відрізняються геометрією розміщення зразка у камері печі, після чого проведено CFD-моделювання з урахуванням рівнянь Нав’є-Стокса та теплопровідності Фур’є. Під час моделювання забезпечено відтворення стандартного температурного режиму пожежі відповідно до вимог ДСТУ EN 1363-1:2023, що підтверджено отриманими температурними кривими всередині печі.

У результаті дослідження встановлено, що конфігурація розміщення зразка у вогневій печі має суттєвий вплив на рівномірність розподілу температурного поля по його поверхні. Зафіксовано, що окремі просторові орієнтації зразка можуть призводити до помітної нерівномірності нагріву, що пов’язано з інтенсивністю теплових потоків і їхньою взаємодією з поверхнею конструкції. Водночас, інші варіанти розташування забезпечують більш стабільний температурний режим з менш вираженими градієнтами. Загалом, симетричне або центральне розміщення зразка сприяє досягненню більш рівномірного нагрівання, тоді як нахил або зміщення відносно осі печі створюють умови для підвищення температурної неоднорідності.

Отримані результати мають практичне значення для удосконалення методики проведення вогневих випробувань у малогабаритних вогневих печах та підвищення достовірності визначення межі вогнестійкості залізобетонних конструкцій експериментально-розрахунковим методом. Запропонований підхід дозволяє визначити положення зразків у камері печі, зменшити похибку вимірювань і підвищити відтворюваність експериментів у галузі пожежної безпеки.

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Павло Босак — 2026-05-30

У статті розглядається важливе питання забезпечення стійкості та захисту енергетичної інфраструктури України в умовах воєнного стану, особливо в умовах повномасштабної військової агресії з боку країни-агресора. Енергетичний сектор визначений як основна ціль ворожих атак, спрямованих на дестабілізацію національної економіки, оборонного потенціалу та соціального забезпечення. У дослідженні надано комплексний аналіз стану безпеки енергетичної системи України, підкреслюючи багатовимірний характер сучасних загроз. До них належать пряме фізичне руйнування за допомогою ракетних і дронових ударів, виникнення масштабних пожеж на маслонаповненому обладнанні, масштабні кібератаки на системи управління та гібридні методи дестабілізації. Методологія дослідження передбачає комплексний підхід, що поєднує статистичний аналіз динаміки атак, порівняльний аналіз типів загроз та концептуальне моделювання. Автори проаналізували статистичні дані про втрати інфраструктури за період 2022-2025 років. Дослідження виявляє зміну тактики агресора: від націлювання на теплові електростанції у 2022 році до зосередження уваги на мережах розподілу та передачі електроенергії у 2024-2025 роках. Зазначається, що прямі втрати енергетичного сектору досягли критичного рівня, який оцінюється в мільярди доларів, що вимагає негайних стратегічних контрзаходів у сфері цивільного захисту. Ключовим теоретичним внеском статті є розробка та наукове обґрунтування ієрархічної трирівневої моделі управління безпекою, заснованої на принципі «світлофорної індикації». Ця модель дозволяє застосовувати диференційовані протоколи реагування залежно від рівня загрози для оптимізації роботи підрозділів ДСНС України. «Зелений рівень» (нормальний режим) відповідає стану гомеостазу системи, коли загрози відсутні або знаходяться в прийнятних межах, і фокусується на моніторингу. «Жовтий рівень» (режим готовності) ініціюється після отримання перевіреної інформації про потенційну ескалацію (наприклад, кіберзагрози, метеорологічні аномалії або військові маневри). «Червоний рівень» (кризовий режим) вводиться після інциденту для локалізації збитків, ліквідації пожеж, запобігання системному колапсу та забезпечення виживання життєво важливих функцій. У статті аргументовано, що для забезпечення довгострокової стійкості необхідний перехід від вразливої централізованої архітектури радянської епохи до гнучкої децентралізованої мережі. Пропонований комплекс заходів включає будівництво підземних сховищ енергоресурсів, облаштування сучасних систем автоматичного пожежогасіння, розгортання автономних систем електропостачання (мікромереж) та конвергенцію фізичного захисту (інженерні бар’єри, протидронові сітки) з інтегрованою кіберзахистом інформаційних систем. Впровадження цих заходів має на меті мінімізувати час реагування на надзвичайні ситуації та зберегти системи життєзабезпечення цивільного населення під час військових дій.

ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ НА ПОВЕРХНІ ВОДОЙМ ЗАСОБАМИ НА ОСНОВІ ВИСОКОПОРИСТОЇ ТИРСИ ДЕРЕВИНИ

Марія Куценко — 2026-05-30

У статті досліджено фізико-хімічний механізм гасіння пожеж розливів нафти та нафтопродуктів на поверхні водойм засобами на основі високопористої тирси деревини, іммобілізованої амоній- і діамонійфосфатами. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості аварій танкерів і ризиком виникнення масштабних пожеж у морських акваторіях, для ліквідації яких традиційні засоби є малоефективними або екологічно небезпечними. Об’єктом дослідження є процес гасіння горючих рідин на поверхні води із застосуванням іммобілізованої тирси сосни. Метою роботи стало встановлення основних факторів, що визначають ефективність дії засобу, та з’ясування механізму інгібування горіння. Досліджено пористість і плавучість матеріалу залежно від вмісту солі, а також процеси піролізу носія й десорбції вогнегасних компонентів за температур 400–600°С. Встановлено, що плавучість зберігається при вмісті солі до 0,7–0,8 г на 1 г тирси, що забезпечує перебування засобу в зоні горіння. Показано, що 77–85 % фосфоровмісних компонентів виділяється вже за 400°С, а при 600–800°С вони використовуються практично повністю. Доведено, що гасіння відбувається шляхом взаємодії активних радикалів полум’я з молекулами фосфатних сполук із утворенням менш реакційно здатних комплексів. Наукова новизна полягає в уточненні топохімічного механізму інгібування горіння фосфатними солями та комплексному обґрунтуванні впливу плавучості, десорбції й радикал-гасильної дії на ефективність засобу. Отримані результати визначають напрями подальшого вдосконалення матеріалу, зокрема підвищення його тривалої плавучості.

ПАРАМЕТРИЧНЕ ЧИСЕЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІСЛЯАВАРІЙНОГО СТАНУ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ КАРКАСНОЇ БУДІВЛІ ПІСЛЯ ЛОКАЛЬНОГО ДИНАМІЧНОГО ВПЛИВУ

Віталій Томенко — 2026-05-30

У статті наведено результати параметричного чисельного дослідження післяаварійного стану залізобетонної каркасної будівлі після локального динамічного імпульсного впливу. Актуальність роботи зумовлена потребою оперативного визначення залишкової несучої здатності будівель, що зазнали локального ударно-вибухового пошкодження, та обґрунтування рішень щодо безпечного доступу особового складу під час аварійно-рятувальних робіт. Метою дослідження є встановлення закономірностей зміни післяаварійного стану просторової залізобетонної каркасної будівлі залежно від параметрів локального динамічного імпульсу та локалізація небезпечних ділянок у пошкодженій несучій системі. У роботі застосовано прямий нелінійний динамічний аналіз, параметричне моделювання п’яти сценаріїв впливу, а також редукцію фізико-механічних характеристик матеріалів у пошкоджених зонах. Для кількісної оцінки наслідків використано інтегральний показник конструктивного пошкодження, коефіцієнт залишкової несучої здатності, індекс структурної живучості та індекс оперативної надійності. Установлено, що зі зростанням інтенсивності локального імпульсу відбувається нелінійне зростання інтегрального пошкодження і прискорене зниження післяаварійної працездатності будівлі. Показано, що найбільш небезпечні зони концентруються на нижніх поверхах у районі прикладання імпульсу та у вертикальному ланцюгу елементів над пошкодженою ділянкою. Наукова новизна полягає у поєднанні параметрів локального динамічного впливу з інтегральними показниками післяаварійної працездатності та просторовою картою небезпечних ділянок. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для планування маршрутів доступу, визначення місць тимчасового підсилення та вибору безпечної тактики пошуково-рятувальних робіт.

ПРОЦЕСИ ПРИПИНЕННЯ САМОНАГРІВАННЯ ПОШКОДЖЕНИХ ЛІТІЙ-ІОННИХ АКУМУЛЯТОРІВ ПОДАВАННЯМ ВОДИ

Дмитро Трегубов — 2026-05-30

Об'єктом дослідження є аналіз побудови, принципів роботи та механізмів теплового розгону літій-іонних акумуляторів; увага зосереджена на їх перевагах та недоліках, матеріалах розчинників та електродів, що використовуються, складі газової фази електродних реакцій та особливостях пожежної небезпеки. Узагальнено перебіг процесів, що спостерігаються на основних стадіях теплового розгону акумуляторів. Розроблено методологію та зібрано установку для дослідження процесів теплового розгону пошкодженого акумулятора та його гасіння. Визначено типові зовнішні механічні пошкодження акумулятора, що призводять до неконтрольованого теплового розгону. Відповідність температурного режиму процесу самонагрівання акумулятора стадіям теплового розгону визначається на основі даних вимірювання температури та візуальних спостережень. Розглянуто набір можливих хімічних реакцій, що викликають інтенсивне самонагрівання, подальше розкладання матеріалів та деформацію акумулятора. Припинення самонагрівання досліджували шляхом занурення акумулятора в ємність з надлишком води відносно стехіометричної кількості для максимальної маси металевого літію, яка може накопичуватися під час роботи акумулятора. Виділення газів реєстрували візуально, а у складі визначали водень. Вимірювали зміну кислотності отриманого водного розчину під час гасіння шляхом охолодження водою в надлишку. Встановлено залежності часу завершення реакції з водою для досліджуваного механічного пошкодження. Розраховано кількість води, необхідну для поглинання тепла, яке може виділятися під час реакцій; отримане значення корелює з експериментальними даними. Розглянуто можливі заходи щодо запобігання та зупинки горіння літій-іонних акумуляторів. Планується повторити поточну схему дослідження теплового розгону літій-іонного акумулятора, але не через механічне пошкодження, а за умов підвищеної температури навколишнього середовища та поганого теплообміну із зовнішнім простором.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ АЕРОЗОЛІВ НА ЗАЙМИСТІСТЬ У ЗАМКНУТОМУ ПРОСТОРІ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Юрій Фещук — 2026-05-30

На основі проведених аналітичних досліджень встановлено відсутність в нашій державі обладнання для перевірки аерозольних розпилювачів на займистість в замкнутому просторі, що необхідно для проведення ринкового нагляду. Така процедура необхідна для виявлення неякісної продукції вже після потрапляння на ринок в рамках здійснення ринкового нагляду спеціально уповноваженим на те органом. До того ж проведений аналіз літературних джерел показав, що з наукової точки зору особливостям створення обладнання для проведення випробувань аерозолів в замкнутому просторі в науковій спільноті приділено недостатньо уваги. Обґрунтовано технічні характеристики устаткування, необхідного для визначення займистості аерозолів у замкнутому просторі та встановлено, що саме необхідно для проведення випробувань аерозолів. Створено та проведено верифікацію обладнання для випробування аерозолів на займистість в замкнутому просторі (ОВАЗЗП), що дозволяє реалізовувати метод випробувань передбачених Технічним регламентом аерозольних розпилювачів. ОВАЗЗП складається з випробувальної камери, в якій з однієї сторони знаходиться отвір для розпилення аерозолю, а з протилежної – дверцята для скидання надлишкового тиску дефлаграції, а також підставки. На основі запропонованої методології випробувань аерозолів на займистість у замкнутому просторі, що базується на вимогах Технічного регламенту аерозольних розпилювачів проведено відповідні випробування та підтверджено клас аерозолю «легкозаймистий», що збігся із заявленим виробником.

УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ГРУП МОБІЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА ОСНОВІ ПАРАМЕТРИЧНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ

Олександр Хлевной — 2026-05-30

У статті розглянуто актуальну науково-прикладну проблему вдосконалення підходів до класифікації мобільності населення. Показано, що традиційні методи, засновані на дискретному поділі людей на групи мобільності (М1-М4), не забезпечують необхідної точності в умовах сучасних евакуаційних процесів, які характеризуються високим рівнем неоднорідності та наявністю значної частки осіб із різними функціональними обмеженнями. Обґрунтовано, що існуючі підходи не враховують повною мірою вплив використання допоміжних засобів пересування, протезів нижніх кінцівок, а також сценаріїв асистованого переміщення, що особливо актуально в сучасних умовах. Запропоновано параметрично-орієнтований підхід до класифікації мобільності, який поєднує узагальнений поділ на три групи за кінематикою руху з детальним описом індивідуальних характеристик через систему кількісних коефіцієнтів. У межах підходу введено параметри, що враховують фізичну працездатність, вікові особливості, використання допоміжних засобів, протезів, поведінкові характеристики та рівень організованості евакуаційного потоку. Додатково запропоновано коефіцієнт асистованості, який дозволяє кількісно описати ефективність колективного переміщення осіб, що не здатні до самостійного руху, залежно від способу транспортування та умов середовища. Обґрунтовано, що застосування параметричного підходу дозволяє підвищити адекватність математичного моделювання евакуаційних процесів, зокрема при аналізі змішаних потоків та різних сценаріїв поведінки людей. Показано можливість інтеграції запропонованої моделі у розрахунки часу евакуації, а також у сучасні імітаційні системи, що враховують вплив щільності потоку на швидкість руху та формування заторів. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, пов’язані з експериментальним визначенням параметрів моделі, їх валідацією та адаптацією до різних типів об’єктів і умов евакуації.

РОЗРОБКА СТОХАСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОПИСУ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ ГАРНІЗОНУ ДСНС

Сергій Шевченко — 2026-05-30

У статті розв’язано актуальну науково-прикладну задачу щодо підвищення ефективності управління ресурсами пожежно-рятувальних підрозділів гарнізону Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оптимізації розподілу сил і засобів в умовах високої інтенсивності викликів та обмеженості ресурсного забезпечення. Об’єктом дослідження є процеси функціонування гарнізону як складної динамічної системи, що піддається впливу випадкових чинників. У роботі застосовано системно-кібернетичний підхід, у межах якого стан системи визначається динамічною взаємодією чотирьох ключових груп ресурсів: вхідних подій, особового складу, технічних засобів та матеріальних засобів. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної стохастичної математичної моделі, де функціонування підрозділів представлено у вигляді векторного випадкового процесу із залежними компонентами. Запропоновано формалізований опис поведінки одиниць ресурсів через графи переходів між імовірнісними станами. На відміну від існуючих підходів, у моделі визначено функції інтенсивності потоків переходів, які динамічно залежать від середніх значень станів інших груп ресурсів, що дозволяє врахувати ефект транзитивної взаємодії в системі. Застосування квазідетермінованого підходу (методу динаміки середніх значень) дозволило перейти від стохастичного опису до систем диференціальних рівнянь, що описують еволюцію ресурсних показників у часі. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці алгоритму розрахунку коефіцієнтів оперативної готовності, які виступають інтегральними показниками ефективності управління. Сформовано співвідношення початкових умов для чисельного інтегрування виведених систем рівнянь, що дає змогу прогнозувати рівень готовності гарнізону за різних сценаріїв навантаження. Результати моделювання створюють науково-методичне підґрунтя для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо раціонального використання сил і засобів.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОЖЕЖНИХ КРАН-КОМПЛЕКТІВ

Роман Коваль — 2026-05-30

У статті представлено результати оцінки ефективності пожежних кран-комплектів основі аналізу масивів статистичних даних про пожежі в Україні та обґрунтування напрямів їх технічного регулювання. Методологічну основу дослідження становлять статистичний аналіз застосування пожежних кран-комплектів, системний аналіз нормативної бази, використання ризик-орієнтованого підходу. Встановлено, що фактична ефективність використання ПКК як первинних засобів пожежогасіння є вкрай низькою, що свідчить про невідповідність їх технічних характеристик та експлуатаційних властивостей реальним умовам використання. На основі аналізу статистичних даних і факторів, що впливають на ефективність застосування ПКК (ергономічні обмеження, нестабільність гідравлічних параметрів, технічний стан та конструктивні особливості), визначено ключові проблеми функціонування систем внутрішнього протипожежного водопостачання. Систематизовано технічні вимоги та методи випробувань пожених кран-комплектів відповідно до європейських стандартів серії EN та визначено їх роль. Обґрунтовано напрями вдосконалення технічного регулювання, зокрема щодо параметрів витрати та тиску, ергономічних характеристик, надійності елементів, а також забезпечення сумісності з’єднувальних елементів у контексті гармонізації з європейською практикою (перехід від системи «Богданова» до «Storz» або застосування адаптерів). Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення національної нормативної бази, підвищення ефективності внутрішнього протипожежного водопостачання та усунення технічних бар’єрів у сфері обігу пожежно-технічної продукції.

ВОГНЕГАСНІ ВИПРОБУВАННЯ НОВОЇ ВОДНОЇ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ

Володимир-Петро Пархоменко — 2026-05-30

Сучасний технологічний прогрес супроводжується зростанням пожежної небезпеки матеріалів з високими тепловими ефектами горіння, що зумовлює необхідність розробки ефективних вогнегасних засобів. Метою дослідження є експериментальне вивчення вогнегасної ефективності нової водної вогнегасної речовини (ВВР) на основі 50% водно-аміачного розчину амоній карбонату для гасіння пожеж класу «В». У роботі проаналізовано сучасні підходи до модифікації водних вогнегасних речовин хімічними добавками (солі, фосфати, бікарбонати, наночастинки, полімери, рідке скло), які забезпечують охолодження, інгібування, ізоляцію та запобігання повторному займанню. Розроблена ВВР синтезована шляхом розчинення амоній карбонату в 25% водному розчині амоніаку. Фізико-хімічні характеристики речовини визначено гравіметричним методом: густина становить 1,26 г/см³, молярна концентрація – 6,55 моль/л, температура замерзання -58 °С, рН – 12,1. Вогневі випробування проводили на модельному вогнищі 21В (площа 0,66 м²) з використанням автомобільного бензину А-92 Євро-5 Е5 та дизельного палива відповідно до стандартизованої методики. Гасіння здійснювали аерозольним методом за допомогою спеціально розробленої установки. Порівняння проводили з 36% водним розчином карбонату калію та водогінною водою. Експериментально встановлено, що при гасінні бензину нова ВВР забезпечує ліквідацію полум’я за 2 секунди з витратою 280 мл, що в 5 разів швидше і в 4 рази економніше порівняно з розчином K₂CO₃. При гасінні дизельного палива осередок пожежі повністю ліквідовано за 30 секунд з витратою 4200 мл, тоді як аналоги не впоралися з завданням. Висока ефективність зумовлена поєднанням охолоджувального ефекту, хімічного інгібування та виділення негорючих газів при термічному розкладанні амоній карбонату. Отримані результати підтверджують перспективність використання розробленої ВВР для оперативного гасіння пожеж класу «В» з мінімальною витратою речовини. Подальші дослідження спрямовані на оптимізацію складу, розширення сфер застосування на пожежі класу А, оцінку екологічної безпеки та адаптацію до промислового виробництва.

ПРО СТВОРЕННЯ ВИПРОБУВАЛЬНОЇ БАЗИ З ПЕРЕВІРКИ ОКРЕМИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Олександр Доценко — 2026-05-30

Визначено актуальність створення випробувальної бази в Україні з перевірки окремих технічних вимог пожежної та спеціальної техніки. Проаналізовано існуючі випробувальні бази провідних країн світу, які виконують перевірку та випробування у тому числі сертифікаційні пожежної та спеціальної техніки. Встановлено, що існуючі бази не в повній мірі реалізують весь комплекс робіт з перевірки сучасної техніки, а деякі з них спеціалізуються виключно на певних видах спеціальної техніки, наприклад перевірки висотної техніки. Наведено загальний вигляд деякого існуючого стендового обладнання для перевірки техніки. У статті представлено результати перевірки сучасної пожежної та спеціальної техніки, а саме: пожежних автоцистерн ємністю 5, 8 та10 тон, піротехнічних машин легкого та важкого типів, пожежних автодрабин з висотою рятування 32 м, автомобілів газодимозахисної служби, автомобілів вантажних бортових та автокранів вантажопідйомністю 25, 35 та 50 тон, які виконано у 2025 році. За результатами перевірки техніки визначено основні недоліки такі як руйнування тросу лебідки та виходу з ладу її елементів, невідповідності робочої довжини тросу лебідки, кутів відкривання дверей кабіни особового складу, освітлення сходинок кабіни особового складу, звукових сигналів пріоритету техніки та неналежної роботи деяких елементів техніки, які призвели до її виходу з ладу та неможливості подальшої експлуатації. Наведено загальний вигляд техніки, що перевірявся. На підставі проведених аналітичних досліджень та практичної перевірки пожежної та спеціальної техніки з урахуванням актуальності сьогодення розроблено концепцію створення багатоцільової випробувальної інфраструктури до якої входять спеціальні майданчики (локації), випробувальні бокси. Визначено їх основне призначення та необхідну комплектацію засобами вимірювальної техніки та додатковим обладнанням, а також спеціальним устаткуванням для надійного функціонування. Опрацьовано базовий перелік обладнання, засобів вимірювальної техніки, обладнання та існуючих методів перевірки техніки, який необхідний для реалізації та функціонування випробувальної бази в Україні. Узагальнено та наведено доцільність та переваги створення випробувальної бази на території України.