ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СПОСОБУ ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ ПІД ЧАС АВАРІЙНОЇ РОЗГЕРМЕТИЗАЦІЇ МАСЛОНАПОВНЕНИХ ТРА-НСФОРМАТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.33269/nvcz.2024.2(18).90-100Ключові слова:
трансформаторна підстанція, трансформаторне масло, температура спалаху, маслоприймач, гравійна засипка, теплообмінникАнотація
Наведено статистичні дані виникнення пожеж у разі застосування електричного устатковання з наповненням електроізоляційним маслом на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, що сталися впродовж 2017–2021 років в Україні. Встановлено основні причини виникнення пожеж на трансформаторних електричних підстанціях. Здійснено аналіз сучасних способів щодо обмеження поширення пожежі на маслонаповнених трансформаторних підстанціях стосовно підходів до конструктивного виконання маслоприймачів із засипкою з гірських порід визначених параметрів, які застосовуються в Україні та за кордоном. Виявлено головний недолік використання гравійної засипки як методу зниження аварійної температури трансформаторного масла в маслоприймачах трансформаторів до пожежобезпечного рівня – необхідність проведення ресурсомісткого комплексу робіт з її очищення від пилу, піску тощо. Виконано аналітичний огляд останніх публікацій та досліджень щодо удосконалення рівня пожежної безпеки трансформаторних електричних підстанцій, оцінювання режимів горіння трансформаторного масла, проблем, пов’язаних із гасінням горючих рідин, удосконалення конструктивних особливостей маслоприймача електричного трансформатора. Внаслідок проведених досліджень проаналізовано властивості металів, що можуть виконувати функцію накопичення тепла. Визначено економічну недоцільність застосування алюмінієвого теплоприймального елементу для зниження температури аварійного розливу трансформаторного масла з 250°C до 150°C у маслоприймачі електричного трансформатора замість гравійної засипки. Визначено напрями подальших досліджень щодо розроблення системи для зниження температури аварійного розливу трансформаторного масла з 250°C до 150°C у маслоприймачах трансформаторах з урахуванням досвіду конструювання теплообмінних апаратів. Визначено актуальність подальших наукових досліджень, сформульовано їх мету, об’єкт та предмет, поставлено задачі досліджень.
